A feature of the house is its lush, rich decor with relief details, sculptures and ornaments. On the balconies, the original cast and forged bars have been partially preserved. The "highlight" of the decoration of the corner part is a sculptural composition of two semi-recumbent female figures under the cornice.

Будинок Г-подібний у плані, трисекційний, має чотири поверхи. На першому поверсі розташовувалися торговельні приміщення, на інших — п'яти- та шестикімнатні квартири.
Фасади мають симетрично-осьову композицію та оздоблені в еклектичному стилі з елементами неоренесансу, бароко та раннього модерну. Центральні осі та фланги фасадів акцентовані ускладненими завершеннями у вигляді фігурних аттиків і дахових вежок. Розкріповки фасадів завершені мансардними вікнами у стилі раннього модерну, завершеними фронтонами із цибулястими маківками. Особливістю будинку є пишний, багатий декор із рельєфними деталями, скульптурами та орнаментом. На балконах частково збереглися оригінальні литі та ковані ґрати. «Родзинкою» оздоблення наріжної частини є скульптурна композиція з двох напівлежачих жіночих постатей під карнизом.

© All Rights Reserved

The building was built in the style of historicism with neo-Gothic and French Renaissance elements.

The Podgorsky House (also known as the “Baron’s Castle”) is an estate at the intersection of Teatralnaya (now Lysenko Street) and Yaroslavova Val in Kyiv. In literature, Podgorsky’s house is also sometimes called the “Knight’s Shelter”.

Будинок Підгірського (також відомий під назвою «Замок барона») — садиба на перехресті Театральної (нині вул. Лисенка) та Ярославова Вала у Києві. У літературі будинок Підгірського також іноді називають «Притулок Лицаря».

Фасад замку прикрашають горгульї, що надає будівлі страшного вигляду.

Спочатку на цьому місці в 1852 побудували двоповерховий будинок, що належав Ганні Каліті. Після її смерті в 1890 році маєток успадкували діти, а потім його придбав поміщик Михайло Підгорський. Підгірський вирішив знести стару будівлю та збудувати середньовічний замок за проектом Миколи Добачевського. 1898 року на першому поверсі відкрили кондитерську, а з 1912 року - кінотеатр.

Tags:   demons

© All Rights Reserved

Будинок на Хрещатику №6 оформлений у стилі пізнього модерну. Будинок конторський і торговий (будинок трестів, будинок Закса?) - визначальним фактором архітектури будинку Закс є конструктивна виразність, що відносить його до стилю раціоналістичної архітектури.

Будинок згорів у 1917 р. Відбудовано після пожежі у 1927–28 роках за проектом архітекторів І. Когана та М. Анічкіна.
Аттик декорували барельєфом - реплікою на твір бельгійського скульптора Константена Меньє (C.Meunier).
Опис будинку в українській Вікіпедії містить помилку, яку дублюють інші джерела - барельєф названо як «Тріумф праці».
Насправді цей барельеф є модифікованою копією одного з горельєфів Константена Меньє, який він назвав «Індустрія» (L’Industrie), 1905.
Автор «киівського варіанту» змінив не тільки положення чоловічих фігур (що саме вони роблять з такими зусиллями я не зміг зрозуміти), але «українізував» облік робітників, зробив їх схожими на запорожських козаків.
Можна припустити, що автор таким чином вирішував завдання радянської влади - відобразити в монументальній скульптурі Києва тему праці. Таке припущення має сенс, адже у березні 1919 року більшовики надали площі, на розі якої розташовано будиенок, назву площа III Інтернаціоналу, на честь Комуністичного інтернаціоналу.

Сюжет цього барельєфу, коли оголені, м'язисті та працьовиті чоловіки зяйняті тяжкою працею, дуже нагадує Монумент Механіка, також відомий як Механік, Статуя Механіка або Фонтан Механіка — це бронзова скульптурна група Дугласа Тілдена, розташована на перехресті вулиць Маркет, Буш і Батері в Сан-Франциско, Каліфорнія, США.

Наприкінці життя Меньє поспішав закінчити свій останній твір - "Пам'ятник Праці", над яким працював багато років. Він повідомляє бельгійському архітектору Ван-де-Вельде у 1901 році: „Нова модель пам'ятника має сильніший, простіший і потужніший вигляд, без непотрібних деталей, без профілів та орнаментальних прикрас”. Середня частина пам'ятника – широка кам'яна балюстрада з чотирма мармуровими горельєфами: „Жнива”, „Порт”, „Шахта”, „Індустрія”.
Для „Пам'ятника Праці” за життя художника не знайшлося місця. Цей грандіозний монумент був встановлений у Брюсселі лише в 1930 році, тобто через чверть століття після смерті Менье.

© All Rights Reserved

"Устами своими притворяется враг, а в сердце своем замышляет коварство. Если он говорит и нежным голосом, не верь ему, потому что семь мерзостей в сердце его." пр. 26:11

"Устами своїми прикидається ворог, а в серці своєму замишляє підступ. Якщо він говорить і ніжним голосом, не вір йому, бо сім мерзотів у серці його." пр. 26:11

От постоянного зомбирования телевизором у большинства россиян «Делирий (лат. delirium «безумие, бред»; deliro «безумствую, брежу») — психическое расстройство, протекающее с помрачением сознания, нарушением внимания, восприятия, мышления и эмоций».
Ничем другим оправдание ими нападения на Украину и поддержку Путина обьяснить нельзя.
Со всех точек зрения, это нападение находится за гранью здравого смысла, в области клинического идиотизма и абсурда.

Tags:   #standwithUkraine

© All Rights Reserved

І все ще зверхньо дивиться на мене могутній лев, нагадує про давні та забуті вже роки.

Вулиця Євгена Чикаленка, 33.
Будинок із левами — чотириповерхова односекційна будівля - один із київських прибуткових будинків 1895-96 років, надбудова у 1934-35 роках. Виразний зразок пишного оздоблення фасаду київських прибуткових будинків.
Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу. Головний фасад симетрично оформлено чотирма напівколонами коринфського ордера з ліпленими декоративними картушами в нижній частині. Зверху на рівні четвертого поверху скульптурні вази на кожній з півколон.
На рівні першого поверху - напівколони встановлено на п'єдестали, що спираються на кронштейни, прикрашені лев'ячими маскаронами. Вікна першого поверху – напівциркульні, інші – прямокутні.
Фасад прикрашено ліпленими вставками, характерними для київських будинків 1890-х років, картушем з ініціалами власника будинку («А. П.»).
Споруда — характерний зразок прибуткового будинку, зведеного в кінці століття під час київської «будівельної лихоманки».
Проект військового інженера Миколи Чекмарьова.

Раніше маскарони виконували роль такого собі оберега — від злих духів та різноманітних потойбічних істот. Навіть більше — вони несли певні зашифровані послання-сенси. Наприклад, якщо будівлю прикрашала паща лева, то це означало, що власник будинку — військовий. Проте з часом охоронна та інформаційна функції маскаронів перетворилася суто на декоративну.

Вулиця відома ще з 40-х років ХІХ століття та до 1899 року мала назву Єлизаветинська на честь Імператриці Єлизавети Петрівни. До 100 річниці від дня народження класика російської літератури, вона одержала нову назву Пушкінська, яку носила до жовтня 2022 року.
Сучасна назва вулиці на честь мецената, одного з ініціаторів створення Центральної Ради Євгена Чикаленка.

© All Rights Reserved